1. (розм.) Відчувати сильне бажання чогось, палко прагнути, мріяти про щось.
2. (заст.) Знемагати, страждати, зазнавати труднощів; також — збідніти, занепасти.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Відчувати сильне бажання чогось, палко прагнути, мріяти про щось.
2. (заст.) Знемагати, страждати, зазнавати труднощів; також — збідніти, занепасти.
Приклад 1:
Усе мій старий попропивав, нічому і здихати.
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
Приклад 2:
А, добре, бодай йому так легко здихати, як менi жити…Став пиво, скажу новину.
— Самчук Улас, “Марія”