здичілий
[zdɪt͡ʃilɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Біологія) –
Який став диким, втратив культурні або цивілізовані риси; занедбаний, запущений.
- (Ботаніка) –
Про рослини: який перестав культивуватися, повернувся до природного, дикого стану; одичалий.
- (Психологія) –
Переносно: про людину або її поведінку: який став грубим, неввічливим, незграбним; озвірілий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здичілий, р. здичілого, д. здичілому, з. здичілого, о. здичілим, м. здичілім