здичавілий
[zdɪt͡ʃɑʋilɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Соціологія) –
Який втратив культурні, цивілізовані риси, став диким, первісним; занедбаний, опустілий.
- (Ботаніка) –
Про рослини: який виріс сам по собі, без догляду, або повернувся до дикого стану з культурного.
- (Психологія) –
Переносно: про людину — який став неввічливим, неотесаним, грубим; або який відлюдкувався, віддалився від суспільства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здичавілий, р. здичавілого, д. здичавілому, з. здичавілого, о. здичавілим, м. здичавілім