1. Властивість за значенням прикметника “здичавілий”; стан, коли щось або хтось втратив колишню культурність, цивілізованість, став диким, необробленим або неосвоєним.
2. (у біології, сільському господарстві) Стан культурної рослини або одомашненої тварини, що внаслідок тривалого зростання або життя без догляду людини набула ознак дикого предка.
3. (переносно) Прояв грубості, неввічливості, нечемності в поведінці або вчинках людини.