Значення
- (Соціологія) –
Стан, процес або результат втрати культурних, цивілізованих рис, повернення до дикого, первісного стану; одичання.
- (Біологія) –
(У біології, сільському господарстві) Втрата культурними рослинами або свійськими тваринами цінних господарських ознак внаслідок тривалого зростання або утримання без належного догляду, що призводить до появи рис, властивих диким формам.
- (Психологія) –
(Переносно) Втрата духовності, гуманності, моральних якостей; озвірення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здичавіння, р. здичавіння, д. здичавінню, з. здичавіння, о. здичавінням, м. здичавінні, к. здичавіння