здобутися

1. Дістатися, стати чиєюсь власністю в результаті зусиль, праці, боротьби; набутися, добутися.

2. (на кого, на що) Роздратувавшись, різко, з обуренням звернутися до когось; накинутися, напасти.

3. (чого) Домогтися, досягти чогось важкого, значного; здобути.

Приклади вживання

Приклад 1:
Казали мені, що й повернувшись додому, вона довго не могла здобутися на слово. Через кілька днів у Спілці художників відбувається обговорення вітража.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: дієслово () |