здобутий
[zdobutɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Загальне) –
Отриманий, набутий внаслідок зусиль, праці, боротьби або перемоги.
- (Історія) –
Такой, що був завойований, захоплений силою зброї.
- (Виробництво) –
(у спеціальних галузях) Виготовлений, вироблений певним технологічним способом (наприклад, про хліб, випічку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. здобутий, р. здобутого, д. здобутому, з. здобутого, о. здобутим, м. здобутім