1. Викликати в комусь подив, здивування; вражати незвичайністю, несподіваністю.
2. (у пасивному стані) Бути об’єктом подиву, здаватися дивним, незвичайним.
здівувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови