зчіплювач

1. Пристрій або механізм, призначений для з‘єднання, скріплення окремих частин, вузлів або транспортних засобів (наприклад, вагонів) між собою.

2. Спеціальний елемент у техніці, що забезпечує надійне фіксування, зачеплення або стикування (наприклад, зчіплювач електричних контактів, зчіплювач у сільськогосподарській техніці для навішування знарядь).

3. У залізничній справі — автозчеп, автозчіп, автоматичний пристрій для з’єднання вагонів і локомотивів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |