зчіплювач

[zt͡ʃipljuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або механізм, призначений для з‘єднання, скріплення окремих частин, вузлів або транспортних засобів (наприклад, вагонів) між собою.

  2. (Техніка) –

    Спеціальний елемент у техніці, що забезпечує надійне фіксування, зачеплення або стикування (наприклад, зчіплювач електричних контактів, зчіплювач у сільськогосподарській техніці для навішування знарядь).

  3. (Техніка) –

    У залізничній справі — автозчеп, автозчіп, автоматичний пристрій для з’єднання вагонів і локомотивів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зчіплювач, р. зчіплювача, д. зчіплювачеві, з. зчіплювача, о. зчіплювачем, м. зчіплювачеві, к. зчіплювачу

Більше записів