зчіплювачка

1. Спеціальний пристрій або деталь, призначена для з’єднання, скріплення окремих частин механізму, конструкції тощо; скріпка, затискач.

2. Розмовна назва застібки-блискавки на одязі, взутті, аксесуарах.

3. У техніці — пристрій для зчіплення вагонів, трактора з причепом тощо; автозчеп.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |