зчіплювачка

[zt͡ʃipljuʋɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціальний пристрій або деталь, призначена для з’єднання, скріплення окремих частин механізму, конструкції тощо; скріпка, затискач.

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва застібки-блискавки на одязі, взутті, аксесуарах.

  3. (Техніка) –

    У техніці — пристрій для зчіплення вагонів, трактора з причепом тощо; автозчеп.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зчіплювачка, р. зчіплювачки, д. зчіплювачці, з. зчіплювачку, о. зчіплювачкою, м. зчіплювачці, к. зчіплювачко

Більше записів