зчеплення

[zt͡ʃɛplɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслів “зчепити”, “зчеплювати” та результат такої дії; з’єднання, скріплення чогось разом, об’єднання у єдине ціле.

  2. (Техніка) –

    Механічний пристрій або система для з’єднання, скріплення окремих частин, елементів чи вузлів (наприклад, вагонів у потязі, знарядь до трактора).

  3. (Техніка) –

    У техніці — фрикційний механізм у транспортних засобах, що призначений для тимчасового з’єднання двигуна з коробкою передач і плавного їх роз’єднання при перемиканні швидкостей або гальмуванні.

  4. (Фізика) –

    У фізиці та техніці — взаємодія, зв’язок між частинками, елементами системи або явищами.

  5. (Література) –

    Переносно — тісний зв’язок, єдність, взаємозалежність (ідей, явищ, подій).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зчеплення, р. зчеплення, д. зчепленню, з. зчеплення, о. зчепленням, м. зчепленні, к. зчеплення

Більше записів