Значення
- (Фізика) –
Властивість бути зчепленим, міцно зв’язаним; міцний зв’язок між частинами чогось, що утворює єдине ціле.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — зв’язок між окремими компонентами тексту (реченнями, частинами тексту), що забезпечує його цілісність і послідовність; когезія.
- (Техніка) –
У техніці — здатність поверхонь або деталей міцно триматися одна одної внаслідок дії сил зчеплення (адгезії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зчепленість, р. зчепленості, д. зчепленості, з. зчепленість, о. зчепленістю, м. зчепленості, к. зчепленосте