1. Фізична властивість поверхонь тіл чи середовищ щільно прилягати одна до одної, утворюючи опір відносному зсуву; здатність до зчеплення.
2. У техніці — сила зчеплення між двома поверхнями (наприклад, колеса з дорогою, ременя зі шківом тощо), що забезпечує передачу руху або навантаження без ковзання.
3. Переносно — внутрішня єдність, органічний зв’язок між частинами чого-небудь, узгодженість дій.