Словник Української Мови
Буква
1. Втратити правильний напрямок, заблукати, потрапити не туди, куди планувалося.
2. Перестати йти в правильному ритмі, втратити такт (про ходу, танок тощо); порушити послідовність у мовленні, думках.
3. Зібратися, накопичитися в одному місці, скупчитися (часто про хмари, туман).
4. Зіпсуватися, прийти в нелад, стати непридатним (про механізм, пристрій).
5. Дістатися, потрапити кудись з труднощами, часто в результаті пошуків.
Приклад 1:
Коли говоримо про архетипний образ долі як основу внутрішньої форми творів В. Стефаника, важливо не збитися на спрощене її трактування. Аналіз показує, що міфологема долі, як змістовий еквівалент відповідного їй архетипа, є складною багатолінійною і полідетермінованою реальністю.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Скiльки працював, дбав, щоб збитися на добрi конi: збився, придбав i — от тобi, маєш! В одну нiч — як вода вмила!..
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”