1. Втратити орієнтацію в просторі, перестати розрізняти напрямок, дорогу; збитися зі шляху.
2. Переносно: відхилитися від правильної думки, погляду; помилитися в судженнях, втратити правильне розуміння чогось.
заблудити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Виліз на становик і спустився на другий бік, увесь час пильно приглядаючись до прикмет — примічаючи, куди йде, щоб не заблудити… Вгорі закихкотіла вивірка. Григорій задрав голову і довго дивився з цікавістю на вершечок кедрини, намагаючись углядіти ту веселу звіринку.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: дієслово () |