1. Заблукати, збитися з дороги, втратити орієнтацію у просторі.
2. Перен. Помилитися, відхилитися від правильної думки, погляду або лінії поведінки; впасти в оману.
3. Заст. Ввести когось в оману, обманути, звести зі шляху істинного.
зблудити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але не можна не зблудити, не пізнавши Госпо да. Ах, найдорожче вміння!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |