Словник Української Мови
Буква
1. Велике скупчення людей, масове зібрання, часто з негативним відтінком (натовп, юрба).
2. Застаріле або книжне позначення зібрання, сходів членів якоїсь організації, товариства для обговорення спільних справ.
3. Переносно: скупчення, нагромадження однорідних предметів або явищ.
Приклад 1:
— О, це прекрасне зборище справжніх нероб і бевзів, з яких майже ніхто ні до чого в житті не ставиться поважно. Крім малювання крейдою на асфальті і бальних танців, зви чайно.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Було i других дiвчат вiдводить та аж плаче та просить: “Будьте ласкавi, сестрички, голубочки, не ходiте на теє проклятеє зборище! Та там нема нiякогiсiнького добра; там усе зле та лихеє!
— Самчук Улас, “Марія”