1. (про дорогу, стежку тощо) Різко відхилятися від основного напрямку, повертати убік; відходити убік від прямої лінії.
2. (переносно, про думки, розмову, справу) Відходити від основної теми, головної мети; збиватися з наміченого шляху, курсу.
3. (розм., про людину) Змінювати напрямок руху, іти чи їхати убік; відходити убік.