1. (розм.) Почати боятися, набратися страху; злякатися.
2. (діал.) Стати боязким, несміливим; зніяковіти.
збоятися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Почати боятися, набратися страху; злякатися.
2. (діал.) Стати боязким, несміливим; зніяковіти.
Відсутні