Значення
-
(мат.) Властивість функції, послідовності, ряду тощо мати границю; процес наближення до певної граничної величини або стану.
-
(перен.) Процес наближення, поступового ставання подібним або єдиним; узгодження, уніфікація.
-
(лінгв.) Зближення або злиття різних мовних елементів (звуків, форм, конструкцій) внаслідок їх взаємного впливу.
-
(опт.) Властивість оптичної системи (збиральної лінзи) збирати промені світла в одній точці (фокусі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збіжність, р. збіжності, д. збіжності, з. збіжність, о. збіжністю, м. збіжності, к. збіжносте