1. (мат.) Властивість функції, послідовності, ряду тощо мати границю; процес наближення до певної граничної величини або стану.
2. (перен.) Процес наближення, поступового ставання подібним або єдиним; узгодження, уніфікація.
3. (лінгв.) Зближення або злиття різних мовних елементів (звуків, форм, конструкцій) внаслідок їх взаємного впливу.
4. (опт.) Властивість оптичної системи (збиральної лінзи) збирати промені світла в одній точці (фокусі).