Древослів

Словник Української Мови

збій

Буква

1. Раптова порушення нормальної роботи механізму, пристрою, системи або процесу; вихід з ладу.

2. Несподівана перешкода, затримка або відхилення від запланованого ходу подій, що призводить до порушення графіка чи порядку.

3. У комп’ютерній техніці та програмуванні — критична помилка в роботі програмного забезпечення або апаратури, що призводить до неправильного виконання команд, зависання або припинення роботи системи.

4. У медицині — різке порушення нормальної функції організму або його системи (наприклад, гормональний збій).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ну, расторгни узы, збій ярмо додолу, Будь твой свободитель скорій! Дерзни быть щасливим, от всего будь волній, Что к землѣ ум пригвождает, Да паряя виспр, гдѣ дом пространства полній, Лиш о вѣчных помишляет I слѣпого щастя дары всѣ в сем свѣтѣ Несмислам остав на диво, О когда бы еще в цвѣтущем лѣтѣ, А не в сей уже вѣк сивой Друг старик, ній умній, расказал се с толком, Что твой друг тепер толкует, То б я лѣт, что в дворской службѣ тѣрял стол ко, Не оплакивал днесь всуе.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Причиною її є певний бар’єр: невміння досягти результату, збій, невдача, накладка, дефект спілкування. Хворий на істерію ніколи не зізнається в некомпетентності, нездатності, невмінні.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів