збірниця

1. Те саме, що збірка: книга, що містить твори одного або кількох авторів, об’єднані за певною ознакою (тематичною, жанровою, хронологічною тощо).

2. Назва періодичного або неперіодичного видання, що публікує матеріали з певної галузі знань або творчості (наприклад, наукова збірниця, музична збірниця).

3. Застаріле: жінка, яка займається збиранням чого-небудь (наприклад, податків, пожертв).

Приклади вживання

Приклад 1:
Така-то збірниця валилась, Енея щоб побити в пух; Уже Юнона де озлилась, То там запри кріпкенько дух. Жаль, жаль Енея-неборака, Коли його на міль, як рака, Зевес допустить посадить.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |