Словник Української Мови
Буква
1. Книга або інше видання, що містить твори одного або кількох авторів, об’єднані за певною ознакою (тематикою, жанром, періодом тощо).
2. Сукупність документів, нормативних актів, офіційних матеріалів або наукових праць, виданих разом як цілісна публікація.
3. Застаріле: те саме, що збірка — дія за значенням збирати; результат такої дії.
Приклад 1:
Мушу сказати, що це не була суто номінальна штатна одиниця — там, в Уфі, було підготовано й видано науковий збірник музею «Коцюбинський і Західна Україна», побудований на матеріалах, що їх батькові вдалося знайти у Львові й Чернівцях після приєднання, чи то возз’єднання із Західною Україною. Батьки як могли дбали про моє виховання і культурний розвиток.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Збірник мав назву «Коцюбинський і Західна Україна» (редактор П. Г. Тичина, упорядник X. М. Коцюбинський). Готувала також матеріали для відзначення у пресі ювілеїв Шевченка, Лисенка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
916 Для зручності коментування у шапці таблиці позначено скорочені назви пам’яток, якими ми будемо оперувати при аналізі.a 252 b Номер п/п Патерик Йосифа Тризни Тверський збірник Іпатіїв- ський літопис Софій- ський І літопис Літопи- сець Пе- реяслава- Суздаль- ського Житіє з Патерика Синайський палімпсест Пролог 1562 р. Житіє свв. Федора й Іоанна, написане свт.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”