збірничок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “збірник”: невеликий за обсягом збірник творів, документів або матеріалів на певну тему.

2. Розмовна назва невеликої друкованої книжечки, часто призначеної для зберігання записів, нотаток або колекціонування чогось (наприклад, наклейок, вкладок).

3. (У спорті) Неофіційна назва збірної команди, що використовується в побуті або вболівальниками, часто з відтінком пестощів або іронії.

Приклади вживання

Приклад 1:
Впорядкував я збірничок легенд і новел, записаних одним малярем в Полтавщині і подарований мені в Римі (щаслива пригода!) одним молодим тоді, тепер звісним вченим-білорусом.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: іменник (однина) |