1. Позбавити когось, щось багатства, достатку; зробити бідним, зменшити майнові, фінансові ресурси.
2. Позбавити чогось цінного, важливого, зробити менш повним, менш насиченим або менш якісним (переносно).
збіднити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та й сьогодні, на схилі літ, маючи перед собою всю панораму доби, «її шляхи, її боріння», я ніколи не кваплюся засудити, відкинути, «знищити» — хочеться зважити мотиви, причини й наслідки, щоби, боронь Боже, не втратити чогось безповоротно, не збіднити себе, не піддатися спокусі однолінійного «ганьба!» чи «слава!»… Дедалі рідше заходила я до квартири на вулиці Чудновського (сьогодні Терещенківська). Все важче було заходити туди.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: дієслово () |