1. Стати бідним, втратити майно, достаток; збідніти.
2. Втратити якісь цінні якості, стати менш багатим у духовному, моральному або інтелектуальному плані; збідніти.
збіднитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови