збіччя

1. Схил гори, пагорба або іншої підвищеності; бокова похила поверхня чогось.

2. У геології та геоморфології — бокова поверхня форми рельєфу (наприклад, долини, ярів, пагорбів).

3. У дорожній справі — похила ділянка місцевості, що прилягає до насипу або виїмки дорожнього полотна.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |