збіччя

[zbit͡ʃt͡ʃjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Схил гори, пагорба або іншої підвищеності; бокова похила поверхня чогось.

  2. У геології та геоморфології — бокова поверхня форми рельєфу (наприклад, долини, ярів, пагорбів).

  3. У дорожній справі — похила ділянка місцевості, що прилягає до насипу або виїмки дорожнього полотна.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. збіччя, р. збіччя, д. збіччю, з. збіччя, о. збіччям, м. збіччі, к. збіччя

Більше записів