1. Схил гори, пагорба або іншої підвищеності; бокова поверхня височини.
2. (переносно) Бік, сторона чого-небудь (наприклад, дороги, яру).
збіч
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Схил гори, пагорба або іншої підвищеності; бокова поверхня височини.
2. (переносно) Бік, сторона чого-небудь (наприклад, дороги, яру).
Відсутні