збіч [zbit͡ʃ] Іменник Буква:З ЗначенняПравопис Значення Схил гори, пагорба або іншої підвищеності; бокова поверхня височини. (переносно) Бік, сторона чого-небудь (наприклад, дороги, яру). Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. збіч, р. збіча, д. збічеві, з. збіча, о. збічем, м. збічеві, к. збічу ←збіситися збіччя→
