1. Втратити душевну рівновагу, спокій; збентежитися, змішатися від несподіваності, здивування, сорому, страху тощо.
2. Стати невпевненим, розгубленим; втратити впевненість у собі, зніяковіти.
Словник Української Мови
Буква
1. Втратити душевну рівновагу, спокій; збентежитися, змішатися від несподіваності, здивування, сорому, страху тощо.
2. Стати невпевненим, розгубленим; втратити впевненість у собі, зніяковіти.
Відсутні