Значення
-
Викликати у когось стан нерішучості, розгубленості, збентеження; збити з пантелику, спантеличити.
-
(переносно) Поруштити спокійний, звичний хід чогось; внести безлад, сум’яття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я збентежу, ти збентежиш, він збентежить, ми збентежимо, ви збентежите, вони збентежать