збентежувати

Викликати стан розгубленості, нерішучості або душевного хвилювання; спантеличувати, збивати з пантелику.

Привести до замішання, порушити спокійний перебіг чого-небудь; засмутити, розстроїти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |