Значення
-
Стан юридичної чи фізичної особи, яка визнана банкрутом, тобто нездатною виконувати свої фінансові зобов’язання перед кредиторами.
-
Переносно: стан повного краху, виснаження, неможливості функціонувати (наприклад, про систему, ідею, моральні сили).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збанкрутованість, р. збанкрутованості, д. збанкрутованості, з. збанкрутованість, о. збанкрутованістю, м. збанкрутованості, к. збанкрутованосте