збанкрутований

1. Який програв у грі, змаганні або сутичці, зазнавши повної поразки.

2. Який зазнав фінансового краху, втративши платоспроможність і здатність вести справи; той, що оголосив себе або визнаний банкрутом.

3. Перен. Який втратив моральні чи духовні цінності, внутрішню стійкість; морально розкладений, зіпсований.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |