збанкрутований
[zbɑnkrutoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який програв у грі, змаганні або сутичці, зазнавши повної поразки.
-
Який зазнав фінансового краху, втративши платоспроможність і здатність вести справи; той, що оголосив себе або визнаний банкрутом.
-
Перен. Який втратив моральні чи духовні цінності, внутрішню стійкість; морально розкладений, зіпсований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. збанкрутований, р. збанкрутованого, д. збанкрутованому, з. збанкрутованого, о. збанкрутованим, м. збанкрутованім