збанкрутувати

Втратити платоспроможність, стати банкрутом; визнати себе або бути визнаним неспроможним сплачувати борги та виконувати фінансові зобов’язання.

Зазнати повної невдачі, краху в якійсь справі або діяльності; розоритися морально або професійно.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |