заїкання

[zɑjikɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Заїкання — розлад плавності мовлення, що характеризується мимовільними затримками, повтореннями або продовженням звуків, складів, слів або фраз, часто супроводжується напруженням мовних м’язів.

  2. Заїкання — дія за значенням дієслова “заїкати(ся)”; випадок, прояв такої дії в мовленні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заїкання, р. заїкання, д. заїканню, з. заїкання, о. заїканням, м. заїканні, к. заїкання

Більше записів