1. Говорити з перериваннями, повторюючи звуки, склади або слова через судоми м’язів мовленнєвого апарату; мати заїкання.
2. (перен., розм.) Вагатися, говорити непевно, з запинками, часто через збентеження, нерішучість або незнання.
3. (перен., розм.) Зазнавати труднощів, перешкод у якійсь справі; спіткнутися (у прямому та переносному значенні).