Древослів

Словник Української Мови

заводитися

Буква

1. Починати діяти, приходити в рух (про механізми, пристрої, машини).

2. З’являтися, виникати, починати існувати (про почуття, думки, явища тощо).

3. Придбати, завести собі когось або щось (розмовне).

4. Починатися, брати початок (розмовне).

5. Вступати у взаємини з кимось, зав’язувати знайомство, дружбу (розмовне).

6. Сильно збуджуватися, роздратовуватися, втрачати самовладання (розмовне).

Приклади вживання

Приклад 1:
Поштових коней у Туапсе теж було обмаль: кінна пошта допіру починала тут заводитися. Отож, щоб кудись поїхати, найлегше можна було роздобути собі хіба драбинчака у поблизькому напівросійському, напівукраїнському селі-слободі Вельямінівському, що стоїть по той бік річки Туапсинки, в глибу долини.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів