заводити

1. Приводити когось або щось у рух, запускати механізм, пристрій; ініціювати роботу машини, годинника тощо.

2. Приводити до певного стану, часто тривалого або постійного; організовувати, створювати, засновувати (наприклад, знайомство, дружбу, розмову, справу).

3. Приводити когось, направляти кудись, часто супроводжуючи або вказуючи шлях.

4. Доводити до якогось стану, місця або положення, часто обережними або складними діями (наприклад, заводити дитину в глиб саду).

5. Розпочинати виконання музичного твору, співати або грати з початку.

6. Примушувати щось крутитися, обертатися, намотувати (наприклад, заводити ключа годинника, заводити пружину).

7. Придбати, купити та принести в дім (тварину); розміщувати на утриманні.

8. У знач. недок. до дієслова завести.

Приклади вживання

Приклад 1:
Водяній царівні танки заводити з чужинцем?!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Водянiй царiвнi танки заводити з чужинцем?! Сором! Р у с а л к а Вiн, батьку, не чужий.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Сучковi Роман розказував, що вiн поки так собi, нiчого не робить, розглядається, до чого братися: чи службу брати, чи комерцiю заводити, i натякав, що в нього є на ту комерцiю грошi. Це вiн вигадував на те, щоб Сучок його мав не за абищо.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

Частина мови: дієслово () |