завірення

[zɑʋirɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «завірити»; офіційне підтвердження відповідності копії документа оригіналу або підпису певної особи, що здійснюється нотаріусом, уповноваженою посадовою особою чи установою шляхом накладення завірювального напису та печатки.

  2. Офіційний напис (резолюція) на документі, що підтверджує його вірність або справжність підпису, засвідчений печаткою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. завірення, р. завірення, д. завіренню, з. завірення, о. завіренням, м. завіренні, к. завірення

Більше записів