завідатель

[zɑʋidɑtɛlʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (застаріле) Особа, яка завідує чим-небудь, керує чим-небудь; начальник, завідувач, управитель.

  2. (історичне) У деяких християнських конфесіях: духовна особа, яка здійснює нагляд за церковним майном та господарством; церковний староста.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. завідатель, р. завідателя, д. завідателеві, з. завідателя, о. завідателем, м. завідателеві, к. завідателю

Більше записів