завідателька

1. Жінка, яка завідує чим-небудь, керує чим-небудь; начальниця, керівниця якої-небудь установи, підприємства, відділу тощо.

2. (заст.) Жінка, яка має наглядати за чим-небудь, доглядати за ким-небудь; наглядачка, доглядачка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |