завід

1. (діал.) Те саме, що заві́дування — процес керування, управління чим-небудь або відповідальність за щось.

2. (діал.) Те саме, що заві́да — предмет, річ, яку хтось забув, загубив або залишив у певному місці.

3. (заст.) Початок, джерело, причина чогось; також перша, вступна частина якоїсь розповіді чи пісні.

Приклади вживання слова

завід

Приклад 1:
Та й тільки ж то, що ма­нат­ки да­ва­ли Та по півсотні душ на завід. Що ти з та­кою жменькою лю­дей зро­биш?
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”