завгодно

Неозначена місцеменна частинка, що вживається в поєднанні з питальними місцеім’ями та прислівниками (хто, що, який, де, куди тощо) для надання їм значення невизначеності, вказує на будь-який предмет, особу, ознаку, місце, час або спосіб дії без обмежень.

Частка, що вживається для посилення значення необмеженості вибору, байдужості до нього або підкреслення вільної волі, часто в конструкціях зі сполучником “чи” (хто чи завгодно, що чи завгодно, де чи завгодно).

Приклади:

Приклад 1:
Коли завгодно можна вирватися до Кочура: через господарський двір, через залізничну колію, здолати насип, — і от уже широка вулиця Маяковського і Баумана (тепер Кочура), 12. Цікава деталь — на одному з будинків навпроти Кочурового й досі красується табличка «Баумана»: якийсь релікт старої системи не бажає розлучатися з рідним «революційним» іменем… На ґанку тебе зустріне сивий і вже зовсім маленький Порфирович (Ірини Михайлівни немає серед живих) несподівано дуже міцним потиском руки і цілком «реальним» поцілунком.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Як завгодно мале випадкове змен- шення тиску p викликає довільний пер ехід речовини до стану, якому відповідає т очка 5. Експериментальна ізотерма матиме вигляд ламаної лінії 7621 −−− .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
У класичній фіз и- ці припускається, що енергія будь -якої системи може змінюватись неперервно, набираючи будь -яких, як завгодно близ ь- ких значень. За квантовою гіпотезою Планка * T,rλ ν Рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”