1. Який набув знань у результаті навчання; освічений, учений.
2. Який добре засвоїв певні навички або знання; натренований, вишколений (про тварин).
завчений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Виступали на зборах лише завідувачі редакцій, усі без особливих емоцій вимовляли приблизно той самий завчений текст про мої ідеологічні помилки. Проти проголосувало двоє: секретарка Людмила Коробова і моя колега з редакції Люба Хейна (в майбутньому Маринович).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикметник () |