завбачення

Приклад 1:
І, як прозірливий дослідник, п’янію­чи від геніального завбачення й боячись за його правди­вість, потребуючи перевірити й зміцнити свої висновки широким спостереженням, — рушив хлопець туди, на га­ласливі великі вулиці, де люди, сила людей, де йому мож­на дивитись до безтями.На Хрещатик він вийшов, як на алею широкого парку, посипану холодним пухом хмар — розлогих птахів із синьої високості, що пролетіли вчора над узгір’ями скель, рівно витесаних і в барвисті шапки одягнених. І сонце, стоячи вгорі холодним диском, кидало під ноги, під копита й коле­са рясні потоки іскор — блакитних, червоних і жовтих, що розсипались на вулиці й на дахах блискучим порохом, яс­ним тремтінням морозу, що в цю мить, лагідний і любий, запалював очі мимовільною радістю, заводив на уста несві­дому посмішку істоти, що бачить сонце.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”