затворницький

1. Стосунний до затворника або затворництва, властивий їм; характерний для людей, які ведуть самітницький, відокремлений спосіб життя.

2. Позначає щось, що відбувається, існує або використовується в умовах добровільного чи вимушеного усамітнення, ізоляції від зовнішнього світу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |