Значення
-
Жінка, яка добровільно віддалилася від світу, живучи в самоті та постійній молитві, часто в окремій келії при монастирі або в усамітненому місці, заради релігійного подвижництва та духовного вдосконалення.
-
Переносно: жінка або дівчина, яка веде замкнутий, самітницький спосіб життя, уникаючи спілкування з людьми та суспільства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затворниця, р. затворниці, д. затворниці, з. затворницю, о. затворницею, м. затворниці, к. затворнице