затверділість

Властивість матеріалу чи речовини протистояти проникненню в нього іншого, твердішого тіла; твердість, міцність.

Стан чого-небудь затверділого, втрата пластичності або рідкого стану.

Переносно: втрата гнучкості, чутливості; душевна чорствість, невразливість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |