Значення
-
Процес або результат набуття твердої, щільної форми; перехід з рідкого або пластичного стану в твердий.
-
(перен.) Стан, коли щось стає незмінним, непохитним, консервативним; закостеніння (про думки, погляди, традиції).
-
(юр., адм.) Офіційне надання чинності, схвалення та введення в дію документа, норми, правила, рішення тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затвердіння, р. затвердіння, д. затвердінню, з. затвердіння, о. затвердінням, м. затвердінні, к. затвердіння