затупотіти

1. Почати тупотіти, загуркотіти від швидких і важких кроків, стукітів.

2. Розпочатися, залунати (про звук, схожий на тупіт).

Приклади вживання

Приклад 1:
Фрей зімкнув брови, й видно було з усього, що він перемагався, аби не затупотіти враз і не закричати. Таке було вражіння.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: дієслово () |